Студенти-юристи відзначили День гідності та свободи
У День гідності та свободи 21 листопада 2019 року студенти 1 і 3 курсів Юридичного факультету ТНЕУ (члени наукового гуртка «Актуальні проблеми історії держави і права») під керівництвом професора кафедри теорії та історії держави і права Грубінка Андрія Васильовича вшанували подвиги борців за волю України у ХХ ст., відвідавши Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів. Відвідини музею студентами юридичного факультету стали хорошою традицією, що, втім, не применшує новаторського значення кожної зустрічі з його співробітниками та ознайомлення з експонатами, які постійно оновлюються і поповнюються. Так і цього разу змістовну екскурсію провела співробітник музею пані Олійник Леся Юхимівна. Серед оновленої експозиції особливий інтерес викликала меморіальна кімната шестидесятників, кімната пам’яті патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого і, звичайно ж, тематична кімната-меморіал лідера ОУН Степана Бандери, найціннішим експонатом якої є його посмертна маска, передана у фонди музею з Лондона.
Історичний екскурс у складні періоди історії України ХХ ст., пов’язані з національно-визвольними змаганнями, безумовно сприятиме утвердженню в сучасної студентської молоді усвідомленого почуття патріотизму, поваги і шани до минулих поколінь, які виборювали не лише майбутню державність України, але й право називатися українцями, чинили військову звитягу в надскладних умовах тотального ворожого середовища часів революційних подій 1917 – 1920 рр. і Другої світової війни, що надзвичайно актуально в умовах сучасного складного етапу державотворення нашої держави.
Коротко про музей
Створено музей за ініціативи місцевого археолога та краєзнавця Ігора Ґерети і розташовано його у підвальному приміщенні колишнього ізолятора НКВС-КДБ Тернополя, який існував тут у 1940-80-х роках. На той час у цьому підвалі було 17 камер ізолятора, а на верхніх поверхах будівлі на вулиці Коперника проводилися слідчі допити із застосуванням вкрай жорстоких тортур. У стінах музею і досі віє плачем та болем закатованих.
Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Експозиція відтворює режим утримання політичних в’язнів, методи допитів, перебування ув’язнених у таборах. Камери, «карцери», двері, замки, «очки» нагадують про жорстокі знущання каральної системи над патріотами України, створюють відповідну атмосферу і справляють психологічний вплив на відвідувачів.
Серед експонатів – карта СРСР із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, копія посмертної маски Степана Бандери, автентичний бронежилет Ярослава Стецька, стенди життєписів керівників збройного підпілля: Дмитра Клячківського, Омеляна Польового, Василя Сидора, Романа Шухевича та інших, речі політв’язнів, фотографії та біографії провідників ОУН і УПА, малюнки підпільного художника Ніла Хасевича, копії присяги українського повстанця, листівки 1940-1950, світлини з унікального фотоархіву УПА, знайденого 1999 в Івано-Франківській області, матеріали про репресії 1939-1941 у Західній Україні. Не можна спокійно сприймати музейні матеріали експозиції “Голгофа українського народу”, які розповідають про голодомори в Україні, політичні репресії 1920-1950-их років, а також про розстріли в урочищі Сандормох, де 1937 року більшовики стратили цвіт талановитої української інтелігенції, серед них і наших земляків: славнозвісного режисера Леся Курбаса, великого вченого Степана Рудницького та інших.
Предметом особливої гордості музею є розріз в натуральну величину великої криївки та колекція макетів повстанських криївок з інтер’єром, у тому числі й макет криївки Р. Шухевича в с. Августівка Козівського району Тернопільщини. Усі дев’ять макетів зробив і подарував музеєві тернополянин Іларіон Пилипець. Окремий відділ музею присвячений репресованим священникам греко-католицької церкви зі стендом, який розповідає про життєвий шлях Й. Сліпого.